Якщо ваша дитина відрізняється від інших…
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає ходити раніше за інших, але потім тривалий час не говорить; хтось навпаки, не вміє посміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує літери. Тому до шкільного віку діти набувають різного багажу досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Розумниками не народжуються, їх виховують, і докласти зусиль доведеться немало і родині, і вихователям. Дитина, як те деревце, якщо дбати постійно про нього, то воно виросте гарне і життєздатне, на радість усім дасть плоди соковиті і запашні.
Затримка психічного розвитку – це уповільнення темпів її розвитку, що виражається у недостатньому загальному запасі знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидкому перенасиченні інтелектуальною діяльністю.
Причин затримки психічного розвитку багато, серед них зокрема:
спадковість;
несприятливі умови виховання;
тривалі хвороби у ранньому дитинстві, які виснажують малюка;
порушення функціонування головного мозку, пов’язані з його урахуваннями під час внутрішньоутробного розвитку внаслідок патології пологів, травм тощо.
Характерними ознаками ЗПР дитини раннього віку є:
недорозвинені мовленнєві функції – відсутність фразового мовлення, обмежений словниковий запас, аграматизми, неправильна вимова, утруднення мовленнєвого відтворення;
не сформовані навички самообслуговування – дитина не може самостійно одягнутися, неохайна, не вміє користуватися ложкою, серветкою тощо;
низький рівень пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, уяви, мислення;
низький рівень і темп розвитку ігрової діяльності – примітивність та одноманітність ігрових дій;
незрілі моторні функції – виявляються у недорозвитку загальної та дрібної моторики;
нездатність до узагальнення й цілісності сприймання, які знижують результативність продуктивних видів діяльності, зокрема малювання та конструювання;
недорозвиток емоційно-вольової сфери, що призводить до негативних проявів у поведінці.
Дитина не розуміє, як слід поводитися з дорослими, може бути нав’язливою. Такій дитині складно дотримуватися правил поведінки у групі, підтримувати стосунки зі своїми однолітками тощо, негативні прояви поведінки. Перше, що рекомендують психологи зробити при виявленні у вашої дитини деяких з цих ознак у віці 2-3 років – це звернути більше уваги і спробувати навчити дитину необхідним навичкам. Не виключено, що в дитини до тих пір просто не було необхідності та мотивації оволодівати перерахованими навичками. Ще дорослі не встигли усвідомити, що дитина росте і може багато чого в побуті робити вже сама. Якщо ваші спроби протягом 1-2 місяців не дають бажаного результату слід звернутися за консультацією до дитячого невролога. Спеціаліст зможе кваліфіковано визначити наявність патології чи спростувати ваші підозри.
Отже, тільки спільними зусиллями членів родини та закладу освіти, різних спеціалістів – педагогів, медиків, психолога, вчителя-логопеда, вчителя – дефектолога музичного керівника та інструктора з фізичної культури можна розраховувати на позитивний результат та реабілітацію дитини протягом дошкільного віку.
Поєднання батьківської любові, терпіння та віри в свою дитину з одного боку, і систематична співпраця зі спеціалістами, гарантують позитивні результати та подолання проблем в розвитку вашої дитини.
Наразі в нашій державі відбувається реформування і модернізація освіти. Одним з глобальних чинників цього процесу є цивілізаційні процеси, пов’язані з еволюційним розвитком людства та зміною ставлення суспільства до осіб з особливими освітніми потребами. Зважаючи на це, реформування освіти в Україні сьогодні пов’язують із задоволенням освітніх потреб, інтересів і реалізацією потенційних можливостей розвитку особистості кожного члена суспільства, зокрема громадян з інвалідністю та особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища.
Принципи забезпечення рівних прав на освіту:
1. Наявність. Цей принцип накладає на владу обов’язок забезпечення достатньої кількості закладів освіти і педагогів для задоволення потреб усіх дітей.
2. Доступність передбачає забезпечення недискримінаційного доступу до освіти для всіх здобувачів.
3. Прийнятність — забезпечення якісної освіти у безпечному середовищі з урахуванням особ-ливостей окремих груп дітей.
4. Адаптивність передбачає створення системи освіти, яка може адаптуватися до потреб усіх дітей, зокрема з особливими освітніми потребами.
Одним із ключових компонентів успішного впро-вадження інклюзії визначено наявність професіоналів, здатних задовольнити потреби всіх вихованців у інклюзивному освітньому середовищі.
НОРМАТИВНЕ ПІДҐРУНТЯ
Поширення процесу інтеграції у вітчизняному контексті зумовлено тим, що Україна ратифікувала міжнародні документи в галузі прав дитини та осіб з інвалідністю:
♦ Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989 ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91;
♦ Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006 ратифіковано Законом України №1767- VІ від 16.12.2009.
До законодавчо-нормативної бази з дошкільної та загальної середньої освіти внесено зміни, які забезпечують право дітей з особливими потребами, зокрема з інвалідністю, на отримання освітніх послуг в умовах інклюзії.
♦ Вперше на законодавчому рівні визначено поняття “інклюзивне навчання”, “особа з особливими освітніми потребами”, “індивідуальна програма розвитку”, “інклюзивне освітнє середовище” (Закон України від 23.05.2017 “Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”).
УМОВИ ДОСТУПНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДЛЯ НАВЧАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Заклад дошкільної освіти доступний для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами , які не пересуваються самостійно, немає.
Про роботу інклюзивно-ресурсного центру
Завданням центру є:
здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини;
встановлення наявності у дитини особливих освітніх потреб;
розроблення рекомендацій щодо освітніх програм;
надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами та методичної допомоги педагогічним працівникам та батькам цих дітей.
Практика свідчить, що здебільшого саме заклад освіти виявляє існування труднощів, які стримують розвиток дитини й ускладнюють процес навчання. У разі виявлення такої дитини, проводиться первинне оцінювання саме на рівні закладу. Під час первинного оцінювання узагальнюються дані про особливості фізичного розвитку, мовленнєві й комунікативні здібності, когнітивний розвиток.
Ці дані є основою для формулювання наступних висновків:
-дитина не має труднощів у розвитку й навчанні та не потребує додаткових освітніх послуг, її розвиток відповідає віковим особливостям;
-дитина має труднощі в розвитку і навчанні (зазвичай, тимчасові), які можуть бути усунені педагогічними працівниками закладу;
-дитина має труднощі в розвитку і навчанні (не тимчасові), які не можуть бути усунені на рівні ресурсів закладу. Потребує проведення комплексної оцінки фахівцями ІРЦ.
ІРЦ проводить комплексну оцінку у таких випадках:
звернення батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;
звернення адміністрації закладів освіти (за наявності згоди батьків (одного з батьків) або законних представників дитини;
звернення органів опіки та піклування щодо проведення комплексної оцінки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
Основними завданнями комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини є :
визначення особливих освітніх потреб;
визначення особливостей розвитку дитини, її сильних та слабких сторін;
розробка рекомендацій з організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, а також рекомендацій щодо освітньої програми дитини, особливостей організації освітнього середовища, потреби в індивідуальній програмі розвитку;
розробка рекомендацій щодо організації освітнього процесу дитини для адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, батьків або законних представників дитини.
Комплексне оцінювання розвитку дитини може здійснюватися в межах ІРЦ, за місцем навчання та, за потреби, за місцем проживання дитини.
У випадках, коли комплексне оцінювання здійснюється за місцем навчання та/або проживання дитини, то графік проведення обов’язково погоджується з керівником закладу освіти, закладу охорони здоров’я та батьками за два тижні до початку. Участь батьків (одного з батьків) або законних представників дитини є обов’язковою.
ІРЦ проводить комплексну оцінку не пізніше ніж протягом місяця з моменту звернення.
Під час первинного прийому батьки заповнюють заяву на проведення комплексної оцінки розвитку дитини та згоду на обробку персональних даних, відповідно до якої результати можуть бути передані третім особам, зокрема закладу освіти.
Звертаємо Вашу увагу, що батьки мають право відмовитися від передачі Висновку до закладу освіти. У такому випадку, фахівці ІРЦ не мають право інформувати заклад освіти про виявлені особливості психофізичного розвитку дитини та її потреби.
Для проведення комплексної оцінки батькам необхідно надати документи:
документи, щопосвідчують особу батьків (одного з батьків) абозаконнихпредставників;
заява, згода (заповнюються в ІРЦ);
свідоцтво про народженнядитини (оригінал, ксерокопія);
індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
форма первинної облікової документації № 112/о, витяг з історії розвитку дитини, затвердженої МОЗ, у разі потреби – довідка від психіатра;
психолого-педагогічна характеристика закладу освіти, який відвідує дитина.
Підготовка відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.
Висновок ІРЦ є підставою для організації інклюзивного навчання (за умов наявності у дитини особливих освітніх потреб) або здобуття освіти в спеціальних закладах (класах/групах).
Комплексна оцінка проводиться фахівцями ІРЦ індивідуально за такими напрямами:
оцінка фізичного розвитку дитини (визначення рівня загального розвитку дитини, її відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо);
оцінка мовленнєвого розвитку дитини (визначення рівня мовленнєвого розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури);
оцінка когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага);
оцінка емоційно-вольової сфери дитини (виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин);
оцінка освітньої діяльності дитини (визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку).
За результатами комплексної оцінки фахівці ІРЦ:
-визначають напрями та обсяг надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами (для дитини з інвалідністю – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації);
-забезпечують їх надання шляхом проведення індивідуальних і групових занять.
Немає коментарів:
Дописати коментар