ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ Діагностика екологічних уявлень

Діагностика екологічних уявлень

Картка1.1

Мета: визначити, кого і що діти вважають живим і неживим.

Форма проведення: дидактична гра «Розклади малюнки».

Зміст: дітям пропонується розкласти малюнки на два аркуші кольорового паперу: на зелений – живі об’єкти, на синій – неживі.

Питання: Чому ти вирішив, що це живе? Чому ти вирішив, що це неживе?

Матеріал: зображення об’єктів (людина, робот, птах, літак, тарілка, машина, дерево, лисиця, корабель).

Картка1.2

Мета: виявити знання дітей про особливості зовнішньої будови живих організмів і функції конкретного органу.

Форма проведення: дидактичні ігри «Назви частини тіла людини і тварини», «Назви частини рослин».

Зміст: дітям роздаються картки із зображенням ляльки, тварини, рослини і пропонується назвати їх частини.

Матеріал: зображення об’єктів (лялька, птах, білка, дерево).

Картка 1.3

Мета: виявити знання дітей про основні потреби живих істот у теплі, повітрі, їжі, житлі.

Форма проведення: дидактична гра «Дай кожному те, що йому потрібно для життя».

Зміст: дітям пропонується поєднати картки із зображенням об’єктів живої природи з картками, що зображують основні потреби.

Матеріал: картки із зображенням вогнища (тепло), сонця (світло), тарілка (їжа), дому, гнізда, нори (житло), бульбашок (повітря), води, а також живих істот: людини, звірів, свійських тварин, комах, птахів, рослин.

Картка 1.4

Мета: виявити знання дітей про пристосування будови і поведінки живих істот до умов певного середовища.

Форма проведення: дидактична гра «Знайди місце для кожної тварини й рослини».

Зміст: дітям пропонується поєднати різні живі істоти із середовищем, необхідним для існування.

Питання: Що означає слово «пристосування»? Яким словом його можна замінити? Де можуть жити різні тварини (птахи, риби, комахи, звірі тощо) і рослини? Чи може риба жити без води? Чому?

Матеріал: картки із зображенням різних середовищ (водного, повітряного, надземного, підземного) та із зображенням різних живих істот.

Картка 1.5

Мета: виявити знання дітей про пристосування живих істот до сезонних змін середовища.

Форма проведення: дидактична гра «Розклади картки за сезонами».

Зміст: дітям пропонується розкласти за сезонами картки, на яких зображено поведінку живих істот у різні сезонні періоди.

Питання: Як пристосовується заєць (ведмідь, дерево, людина і т.д.) жити взимку? Як заєць (ведмідь, дерево, людина і т. д.) пристосовується жити влітку?

Матеріал: картки із зображенням сезонних періодів і картки із зображенням поведінки живих істот у різні сезонні періоди.

Картка 1.6

Мета: виявити знання дітей про пристосування живих істот до змін у періоди протягом доби.

Форма проведення: дидактична гра «Розклади картки за частинами доби».

Зміст: дітям пропонується два кільця (біле – день, чорне – ніч) і набір карток із зображенням різних дій живих істот; діти розкладають картки по кільцях.

Питання: Як пристосувалися тварини, людина, рослини до різних частин доби?

Матеріал: картки із зображенням: людина спить і працює, кульбабка закрита і розкрита, сова спить і полює, вовк спить і полює, пташка у гніздечку й у польоті тощо.

Картка 1.7

Мета: виявити знання дітей про те, хто може мати потомство.

Форми проведення: бесіда на тему «У кого може бути потомство?» з використанням карток.

Зміст: дітям пропонується два набори карток (перший – живі й неживі істоти, другий – дитинчата живих істот); спочатку діти розкладають перший набір на дві частини: праворуч – живі істоти, ліворуч – неживі; потім розкладають дитинчат.

Питання: У кого є дитинчата? Які це істоти? Чи може бути потомство в неживих істот?

Матеріал: перший набір карток із зображенням людини, птаха, ведмедя, риби, кульбаби, дуба, огірка, машини, літака, м’яча, і т. п.; другий – із зображенням дитини, пташенят у гнізді, ведмежати, мальків, жолудя, насіння кульбаби, огірків, і т.п.

Картка 1.8

Мета: виявити знання дітей про те, як з'являються на світ рослини, тварини, людина.

Форма проведення: бесіда.

Питання: Як з'являються нові рослини? Як з'являються маленькі пташенята, звідки беруться цуценята й кошенята? Як народжуються маленькі рибки? Як з'являється дитина в людини?

Матеріал: картки із зображенням дорослих рослин, тварин, людини.

Картка 1.9

Мета: виявити знання дітей про зростання та розвиток живих істот.

Форма проведення: дидактична гра «Що спочатку, що потім?»

Зміст: дітям пропонується набір карток, які демонструють зростання та розвиток  живих істот, і дається завдання розкласти картки так, щоб було зрозуміло, як зростає і розвивається істота.

Матеріал: картки, які демонструють зростання та розвиток рослини, тварин (птаха, звіра, комахи, риби, тощо), людини.

Діагностика екологічних знань, умінь і навичок

Показники екологічної компетентності	Зміст	Імена, прізвища дітей
Уявлення	- визначення живих та неживих об’єктів
	- зовнішня будова живих організмів і функції органів
	- основні потреби живих істот (тепло, повітря, їжа, житло)
	- пристосування до умов певного середовища
	- пристосування живих істот до сезонних змін у природі
	- пристосування до змін у природі протягом доби
	- знання про те, хто може мати дітей
	- як з'являються на світ живі істоти
Належність до природи	- належність до тварин, рослин у природних умовах
	- належність до об’єктів живої природи в навмисно створених умовах (кілька видів діяльності: природа, малювання, гра)
	Належність до живих об’єктів у ситуації вибору (догляд за рослиною або інші види діяльності)
Практична діяльність	- уміння дібрати дію для надання допомоги (розпушити, полити, обприскати)
	- уміння дібрати необхідний матеріал, корм
	- уміння правильно та якісно здійснювати розпушення, полив, протирання, обприскування

Діагностика екологічної вихованості

Необхідно визначити ставлення дітей до навколишнього світу, емоційне сприйняття  природи, наявність навичок екологічної грамотності й безпечної поведінки. Діяльнісний аспект поведінки найоб’єктивніше можна визначити за умови тривалих спостережень за дитиною під час різноманітних видів діяльності.

Результати діагностики

Показники	Імена, прізвища дітей
- виявляє пізнавальний інтерес до об’єктів природи, допитливість
- виявляє бажання спілкуватися з природою, спостерігати за природними явищами, об’єктами природи
- має уявлення про взаємозв’язки у природі (визначає причину, наслідки, послідовність явищ)
- розуміє і обґрунтовує потребу дбайливого ставлення до всіх об’єктів природи (не розділяє тварин на шкідливих і корисних)
- виявляє своє ставлення до природи через музику, образотворчу діяльність, оповідання, казку
- знає деякі назви природних об`єтів свого найближчого оточення  та їхні відмінні ознаки
- розуміє існування  зв’язку  між своїм здоров`ям  і станом навколишнього середовища
- має навички екологічно грамотної поведінки у природі (під час відпочинку в лісі, на річці тощо)
- має навички екологічно грамотної поведінки вдома (закриває кран, вимикає світло тощо)
- має навички екологічно безпечної поведінки (знає де можна гратись і відпочивати  а  де – ні)
- може  прогнозувати  деякі  наслідки своїх дій  стосовно навколишнього природного середовища;
- намагається обмежити свої бажання і потреби, якщо вони можуть заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;
- виявляє ініціативу й бажання брати участь у практичній діяльності (доглядати за рослинами і тваринами, прибирати сміття, садити дерева, годувати птахів)